Потужність сонячного випромінювання, що падає на Землю, становить 170 трильйонів кіловат. Це в 10 000 разів більше, ніж використовує людство у всіх формах, але в 2 мільярди разів менше енергії, яку Сонце випромінює у космос. Відповідно до теорії відносності витрата енергії безпосередньо пов’язана з втратою маси. Кожну секунду Сонце стає легше на 4 мільйони тонн. Маса, що дорівнює земній, згоряє за 50 000 років. Як довго може тривати це марнотратство?

Енергія нашого світила виробляється в термоядерних реакціях перетворення водню в гелій. Чотири ядра водню важать на 0,7% більше, ніж ядро гелію, яке з них утворюється. Ця невелика різниця, яка називається дефектом маси, переходить в енергію. Частину її відразу забирають у космос проникливі нейтрино. Інша енергія перетворюється в тепло і розігріває надра Сонця до 14 мільйонів градусів. Величезна температура утримує тиск верхніх шарів речовини і забезпечує протікання термоядерних реакцій. Але тепло постійно просочується назовні і випромінюється з поверхні Сонця. Щомиті в гелій перетворюється 600 мільйонів тонн сонячного водню. Але навіть при такой колосальній витраті водню вистачить на 10 мільярдів років, настільки велика маса Сонця. Майже половина цього терміну вже позаду, що випливає з віку гірських порід, місячного грунту і метеоритів.

Однак після вироблення більшої частини водню Сонце не згасне, навпаки, розгориться з новою силою. Його ядро стиснеться і розігріється, а оболонка розпухне і охолоне. Світимість Сонця виросте в тисячі разів, живити ж його будуть реакції ядерного горіння гелію, що перетворюється в більш важкі елементи. Величезна червона зірка випалить поверхні близьких до неї планет. На щастя, для підготовки до цього катаклізму у наших нащадків буде достатньо часу – понад 5 мільярдів років. Стадія червоного гіганта досить швидкоплинна за зоряними мірками. За якусь сотню мільйонів років запаси гелію вичерпаються, а величезна роздута оболонка розсіється в навколишньому просторі. Від прогорілого термоядерного реактора залишиться лише невелика надщільна зірочка – білий карлик, єдиним джерелом світіння якого служитиме поступове охолодження.